FANDOM


Russisch Anschluss

Російський Аншлюс - умовна назва (зазвичай з негативною конотацією) сукупності рухів за воз'єднання Російської Радянської Соціалістичної Республіки та Російської Імперії з максимальним залученням інших постросійських країн (які в усіх моделях розглядалися нейтральною територією для діалогу на першому етапі але без визнання за цими "відокремленими провінціями" і "сферами впливу" самостійної суб'єктності в цьому процесі) до тимчасової часткової реалізації ціх планів у 1991 році створенням Союзу Суверенних Країн Росії.

НазваРедагувати

Словосполучення "Російський Аншлюс" виникає в європейській пресі з початком війни на Дону в 1944 році для позначення гібридної взаємодії РРСР та РІ за аналогією до Германського Союзу (нім. Germanisch Anschluß) Австрії та Німеччини (1938-1952) і подій, що супроводжували його утворення, насамперед, агресії в Чехословаччині. Слово "Аншлюс" увійшло в міжнародний політичний лексикон у значенні "збирання земель", і якщо в першоджерелі воно передбачало моноцентричність і фактично виступало пом'якшеним синонімом анексії (на практиці мало місце скоріше приєднання слабкої демілітаризованої Німеччини до Австрії, ніж об`єднання, як подавала його Віденська пропаганда, не кажучи вже про подальші плани розширення Рейху "від Судет до Мемеля"), то російський варіант характеризувався справжньою бінарністю, яку до того ж створювали країни з полярними політичними системами та ідеологіями. Це виражалося в неподоланому конфлікті інтересів, що, однак, відступав на задній план на тлі спільного прагнення реставрації імперії.

З початку 1950-х років термін застосовується не лише до подій 1944-1948 років, але й до попередніх інтеграціоністських ідей та рухів, включаючи проросійські рухи в лімітрофах і на південному сході УСД - територіях, які для всіх реставраційних концепцій мали важливе значення як "шви розколотої країни" і "третя Росія" (на відміну від аналогічних рухів у постросійських країнах сходу та заходу, навіть якщо вони базувалися на ідеї "єдиної Росії". Виняток робиться лише для Манчжурії як батьківщини "євразійського фашизму"). Пізніше він був розповсюджений і на четвертий етап, який діяв за принципом "м'якої сили" і тому виявився значою мірою успішним.

Перший етап: "Зміна віх" (1921-1929)Редагувати

Другий етап: "Євразійський фашизм" (1933-1944)Редагувати

Третій етап: "Південь Росії" (1944-1952)Редагувати

Четвертий етап: "Єдина доля" (1956-1991)Редагувати

Community content is available under CC-BY-SA unless otherwise noted.